1. Теологічна філософія одне з поширених філософських напрямів




Название1. Теологічна філософія одне з поширених філософських напрямів
Дата конвертации09.03.2013
Размер9.32 Kb.
ТипТексты
1. Теологічна філософія - одне з поширених філософських напрямів.

Головними питаннями, що знаходяться в центрі уваги теологічної філософії, є:
• буття Бога як творця всього сущого;
• буття людини як його вищого творіння, людське життя. Говорячи про сучасну теологічної філософії в цілому, слід зазначити, що вона:
• стала ближче до людини;
• звільнилася від ряду догм;
• стала велику увагу приділяти соціальної гармонії, моралі, моральності, миру між народами.
 Сучасна релігійна філософія не є єдиним цілим. Під впливом різних віросповідань вона розподіляється на ряд філософських шкіл, концепцій, доктрин, типів мислення. Виходячи з цього можна говорити про християнську, іудаїстську, мусульманську, буддійську, ламаїстську і т.д релігійні філософії.
В рамках християнства існують і розвиваються католицька, протестантська і православна філософії. Кожна з них має свої особливості.

2. Найбільш авторитетне протягом сучасної теологічної філософії - неотомізм. Його видними представниками є Е. Жільсон (1884 - 1978), Ж. Марітен (1882 - 1973), Ю. Бохельскій (р. 1902), Е. Корет (нар. 1919), К . Ранер (1904 - 1984), Ф. ван Стенберген (р. 1904), К. Войтила (нинішній Папа Римський Іоанн Павло II, р. 1920).
База неотомізму - вчення Фоми Аквінського. Центральний принцип - гармонія віри і розуму.
Сучасні неотомісти прагнуть піднятися над протиріччями між матерією та ідеєю, гностицизмом і агностицизмом, емпіричної та раціональної формою пізнання.
Мета неотомістов:
• довести правильність, істинність католицизму і католицької філософії;
• пристосувати католицизм до сучасних умов;
• наблизити католицизм до простих людей.
Наприклад, Папа Римський Іоанн Павло II (К. Войтила) висунув ідею, щоб католицька Церква визнала помилки минулого і попросила за них прощення, у тому числі за роздачу індульгенцій, багаття інквізиції, переслідування науки.
Найбільш представницькою, широко розповсюдженою у наш час, є філософія неотомізму, заснованого на вченні італійського теолога Фоми (Томмазо) Аквінський (1225 –1274).
Чільні представники цього філософського напрямку: французи Жак Марітен (1882 – 1973) і Етьєн Жільсон (1884 – 1978), Юзеф Бохенський (народ. 1902 р.), австрієць Густав Веттер (народ. 1911 р.), поляк Керел Войтила (народ. 1920 р.) – нинішній Папа Іван–Павло ІІ та інші.
Теоретичним центром по розробці філософії неотомізму є: Академія святого Фоми у Римі, католицький університет у Фрейбурзі (Швейцарія), Католицькі університети у Вашингтоні, Парижі, Мадриді, Торонто, Оттаві і т.д.
Родоначальником неотомізму є Фома Аквінський, його теологічне вчення, яке Енциклікою Папи Льва ХІІІ (1879) визнано єдино істинною філософією, що відповідає усім християнським догматам. Неотомізм (від нео... і томізм (від імені Томмазо) – об’єктивно-ідеалістичне вчення, офіційна філософська доктрина католицизму. Виник у середині ХІХ століття.
Неотомізм відродив і модернізував схоластичне теологічне вчення томізму, його основні принципи і постулати.
Основними частинами вчення неотомізму є:

• метафізика (загальна та прикладна);
• гносеологія;
• натурфілософія.

Метафізика - базовий розділ - складається з:
• загальної метафізики, що складається, в свою чергу, з онтології (вчення про буття) і природного теології (філософського вчення про Бога);
• прикладної метафізики - вчення про навколишній світ і людину.

Основні цілі неотомізму:
• креаціонізм (створення навколишнього світу Богом);
• одкровення (Бога про себе - в Біблії);
• поділ сутності та існування (есенції і екзистенції);
• єдність сутності та існування в Бозі;
• уподобление людини Богу;
• людина - єдність матеріальної і духовної субстанції. Особливу увагу приділяє неотомізм суспільству, цінностей, моралі.
Основний томістський принцип, який взятий за основу і сучасним неотомізмом, це: “філософія – служниця богослів’я”. У “Католицькому словнику” про це мовиться таке: філософія є нею тому, що “по-перше, тому, що вона прокладає дорогу для віри, встановлюючи, наприклад, духовну природу душі, буття бога і т.д.; далі, тому, що, хоч вона і не може довести істини одкровення, вона може показати, що вони не є такими, що явно суперечать розуму; в-третіх, тому, що в усіх випадках, коли філософія і теологія стикаються, філософ зобов’язаний, коли з’являється необхідність, виправити свої висновки у відповідності з вищою і найбільш достовірною істиною віри. Це схоластична аксіома, що ніщо не може бути істинним у філософії, що визнається неправильним у теології” Схоластичними аксіомами були у вченні Фоми Аквінського і такі принципи як принцип гармонії віри і знання, примат віри над знанням (знання не повинно суперечити вірі, якщо це не так, то воно повинно бути відкинуто як неприйнятне); принцип ієрархії (принцип Піраміди: на вершині абсолютна божественна свідомість, все інше – у її підніжжя); принцип творіння всього існуючого богом. Всі ці принципи є основоположними у сучасному неотомізмі.
дуже важливу особливість релігійної філософії, а саме: її доступність, зрозумілість, простоту викладу. Без цього не можна зрозуміти, чому філософське вчення схоласта ХІІІ століття стало необхідним, прийнятним у ХХ столітті.
Вчення Фоми Аквінського як раз і мало таку особливість, як відносна простота доведення релігійних постулатів, доступність, певна спрощеність в поясненні складних проблем розвитку природи, людина і суспільства.
Візьмемо, для прикладу, п’ять способів доведення буття бога. Скажімо так: Фома добре знав філософію, особливо античну, особливо філософію Платона і Арістотеля і використав їх вчення для обґрунтування теології.
У католицькій філософській доктрині є вісім способів доведення буття бога, п’ять з них обґрунтував Фома Аквінський. Ось вони, ці п’ять способів:
1) бог існує на основі загальної причини. Аргументація: все у світі має свою причину, а це означає, що є “причина причин”, нею є бог;
2) на основі наявності руху. Аргументація: все у світі рухається, рух – невід’ємний атрибут природи. Це означає, що хтось зробив “перший поштовх”, хтось дав “початок рухові”. Цей початок рухові дав бог;
3) на основі випадковості усіх конечних речей світу. Це означає, що за випадковістю стоїть необхідна істота. Цією необхідною істотою є бог;
4) на основі недосконалості творінь людини робиться висновок, що є щось найдосконаліше і цим найдосконалішим є бог;
5) на основі доцільності і того порядку, котрий існує у Всесвіті. Ця існуюча доцільність лише підтверджує, що її може створити лише бог.
Сучасні неотомісти доповнили розробку Фоми Аквінського ще трьома доведеннями буття бога, а саме:
6) психологічним (наявність бога у свідомості доводить те, що він є насправді. Бо якщо є бог у свідомості, то він є також і в дійсності);
7) моральним (чому всі люди мають ідентичні моральні принципи? Тому, що бог засновник світового морального порядку);
8) історико-юридичним (це доведення здійснюється на документально-історичній основі – діяння Ісуса Христа, як Сина Божого, його вчення, народження, розп’яття, воскресіння тощо).
Предметом філософії неотомізму є, звичайно, бог, його діяння як творця Всесвіту, вірування в нього.
В гносеології неотомізм всіляко обмежує раціональне пізнання, бо є, мовляв, істини, які недоступні йому. Це – божественні істини, які можуть бути предметом віри, а не науки. Межами пізнання є лише світ речей, які створені богом. Що ж торкається релігійних догм, то вони знаходяться за межами раціонального пізнання і не можуть бути її предметом. Буття бога повинна бути доведено лише на основі тих речей, котрі він створив. Теологія – це наука вищого рангу, вона вивчає абсолютне, божественне і сама не потребує ніякого обґрунтування.
Неотомістська філософія від початку і до кінця – у вченні про природу, людину, їх пізнання – теоцентрична, спрямована на абсолютне утвердження, обґрунтування і виправдання релігійного світорозуміння.
Слід відзначити сучасну суспільну концепцію католицької церкви, котра має ряд позитивних моментів.
Соціальна доктрина зорієнтована на загальнолюдські цінності такі, як право на життя, гідне людини, на свободу, на приватну власність, на громадянське суспільство, де панує право.
Соціальна філософія неотомізму зорієнтована на жорстоку критику як соціалізму (радянського зразка), так і капіталізму з його соціальними вадами. Особливо така орієнтація церкви стала можливою з приходом у Ватикан Карела Войтили – краківського кардинала, який був обраний Папою Іваном-Павлом ІІ.

3. Іншим напрямком сучасної теологічної філософії, протистояли неотомізму, є тейярдизм.

Його основоположник - сучасний теологічний філософ П'єр Тейяр де Шарден (1881 - 1955).

Мета Тейяра де Шардена: створити феноменологію - комплексну науку, яка з'єднувала в собі досягнення наук і теологічну філософію і пояснювала б основи Всесвіту.

Найважливіший принцип філософії Тейяра де Шардена - еволюціонізм, згідно з яким всього в світі (живої, неживої природи) була притаманна еволюція.

За своєю спрямованістю тейярдизм був реформаторським течією в теологічної філософії, багато в чому спирався на досягнення природничих наук, критикував багато догми католицизму.

4. Також до католицького напрямку належить "теологія визволення", поширена в Латинській Америці.

Її головна ідея - максимальне розкріпачення людини. Серед протестантської теологічної філософії найбільш поширені:

• ліберальна теологія (Шлейермахер, Гарнак, Трельч);
• теологія кризи (Барт, Нібур);
• екзистенційна теологія (Тілліх);
• "деміфологізувати християнство" (Бультман);
• безрелігійне християнство - Бонхоффера. Головні ідеї даних навчань закладені в їхніх назвах.

Добавить документ в свой блог или на сайт

Похожие:

1. Теологічна філософія одне з поширених філософських напрямів iconФілософія: Буслинський В. А. Содержание
Філософія як мудрість. Філософія як форма суспільної свідомості. Особливості філософського знання. Предмет філософії. Альтернативні...

1. Теологічна філософія одне з поширених філософських напрямів icon2. Гострий аппендицит одне із найбільш поширених гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини. Захворюваність дещо більша у жінок, найбільше залежить від віку і складає В. Г
Таким чином, якщо умовно прийняти середню тривалість життя 60 років, то кожний 12-15 житель до кінця життя буде позбавлений червоподібного...

1. Теологічна філософія одне з поширених філософських напрямів icon1. Філософія як універсальний тип знань > Філософія як теоретичний рівень світоглядного знання
У методологічному відношенні вона базується на пізнанні універсальних законів розвитку Всесвіту та їх відображенні у способу мисленні...

1. Теологічна філософія одне з поширених філософських напрямів icon{question:}
Філософія (для студентів спеціальності "облік і аудит"){: course} {lecture:}Що таке філософія?{: lecture}

1. Теологічна філософія одне з поширених філософських напрямів iconЕкзистенціалізм М. Гайдеггер, К. Ясперс, Ж. П. Сартр, Г. Марсель, А. Камю та ін Предмет, основи поняття та принципи філософії екзистенціалізму
Ж. П. Сартр, Г. Марсель, А. Камю та ін Предмет, основи поняття та принципи філософії екзистенціалізму. Екзистенціальна філософія...

1. Теологічна філософія одне з поширених філософських напрямів iconЛекція. 1 Тема. Філософія як особливий тип знання. Мета. Ознайомити студентів зі специфікою філософського знання
В загальному, можна стверджувати філософія є вченням про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства, мислення

1. Теологічна філософія одне з поширених філософських напрямів iconДжерело: Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія. Підручник. К.: Лібра, 1999. С. 229 488
Джерело: Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія. Підручник. –К.: Лібра, 1999. – С. 229 – 488

1. Теологічна філософія одне з поширених філософських напрямів iconЗакон константності живої речовини в біосфері, Закон мінімуму
Найбільший за обсягом блок прикладних екологічних напрямів, повязаних із обєктами людської діяльності

1. Теологічна філософія одне з поширених філософських напрямів iconВільям лігостов подорож до ельдорадо, що затьмарила пригоди всіх уславлених мандрівників
Миколі Дахну, незрівнянному оповідачеві і характерникові, присвячую.“ та нині мушу сказати одне: у Всесвіті нема планети, прекраснішої,...

1. Теологічна філософія одне з поширених філософських напрямів iconПроблеми: Гроші: сутність та коротка історія їх розвитку
Гроші одне з найдавніших явищ суспільства відіграють важливу роль у господарській діяльності людини. Вони завжди привертали до себе...

Разместите кнопку на своём сайте:
txt.rushkolnik.ru



База данных защищена авторским правом ©txt.rushkolnik.ru 2012
обратиться к администрации
txt.rushkolnik.ru
Главная страница